Цікава географія

Кліматичні зміни згубили дві могутні цивілізації

Зміна клімату приблизно 1100 років сприяла занепаду могутньої династії Тан в Китаї. Як повідомляє команда дослідників під керівництвом Геральд Хауга з Дослідницького центру в Потсдамі, між 700 і 900 роками н.е. був період, коли мусони взимку були особливо сильні, а влітку слабкі. Це призвело до холодної сухої погоди з тривалими засухами. У результаті відбулися неврожаї, які, у свою чергу, призвели до селянських повстань, уточнює Mittelbaerische Zeitung.

Династія Тан правила в Китаї з 618-го протягом трьох сторіч. Історики вважають цей час кульмінацією у розвитку китайської літератури і мистецтва. Врешті-решт, в 907 році владу захопили військові, які й поклали край правлінню династії.

Основою для дослідження послужили проби осадових порід з дна озера на південному сході Китаю. Їх магнітні властивості і вміст титану дозволили зробити висновок про силу вітрів в східно-азіатської системі мусонів. На думку дослідників, зміна ходу тропічних опадів мала місце і на іншому боці Тихого океану. У зв'язку з цим згадується кінець класичного періоду цивілізації майя.

У Сахари є око

Унікальне утворення Гуель-Ер-Рішат, яке назвали оком Сахари, розташоване на південному сході цієї великої пустелі, у Мавританії. Діаметр "ока" складає 30-50 кілометрів, тому повністю його можна побачити лише з космосу. Мало того, що Око Сахари величезних розмірів, він ще й дуже давнє. Вчені говорять, що в Структурі Рішат найбільш старому кільцю налічується від 0,5 до 0,6 млрд. років.

Раніше вважали, що дана структура - кратер від падіння метеорита. Однак ця гіпотеза не відповідає наявним фактам, оскільки у "ока" пласка форма дна, і воно не містить гірських порід. Це суперечить результатам, які повинні були б спостерігатися після ударної взаємодії. Не можна говорити і про вулканічний вплив, оскільки тут відсутній купол із вивержених або вулканічних порід. Остання версія, до якої зараз схиляються учені, - це результат ерозії після підняття ділянки земної кори. Ерозія верств зробила "око" рельєфним, і на ньому з'явилися круги. Центр об'єкта складається з кременистої брекчії і має діаметр близько трьох кілометрів. Осадові породи в центрі "ока" належать до пізнього протерозойського періоду, а по краях - піщаник ордовицького періоду.

Досить довгий час структура Рішат служила орієнтиром для космонавтів на орбіті, тому що представляла добре видимий об'єкт на великому просторі нічим не примітної пустелі. До початку космічної ери Структура Рішат була невідома, адже саме космонавти вперше виявили цей величезний очей, який дивився прямо на них.

Сірчаний вулкан - Кава-Ідже

Думаєте, що у вас погана робота? Спробуйте пронести вантаж в 200 кілограмів через хмару сірки вниз по схилу активного вулкана.

Кава-Іджен ("кава" з індонезійської - "кратер") - без перебільшення є чудом світу. Він знаходиться на сході Індонезійського острова Ява, висота 2386 метрів над рівнем моря, діючий, в кратері в оточенні сірих стні знаходиться яблучно-зелене кислотне озеро, над поверхнею якого тягнуться сірчисті шлейфи, а по одній зі стінок вириваються з-під землі досить потужні фумароли. По берегах навколо чорних отворів, що нагадують розкриті зеви чудовиськ, відливають золотом валики сірки. Такі ж отвори існують в дні озера, тому його температура на поверхні складає 60°C, а в глибині - понад 200°C: озеро Іджена заповнено не водою, а сумішшю сірчаної та соляної кислот.

Феномен Іджена в тому, що в його кратері видобувають відкритим способом сірку. На відстані 2-х кілометрів по схилу розташуване вахтове селище робітників. Робітники працюють вахтовим методом 15 днів на місяць. Працюють робітники при температурах, що часто перевищують 40 градусів за Цельсієм. Спеціальними металевими клинами вони вибивають породу, щоб знайти вкраплення сірки. Використовуючи керамічні труби, вони направляють під великим тиском отруйні гази H2SO4 і CaSO4 на ці вкраплення, після чого сірка розріджується і потім переходить у твердий стан у вигляді жовтих шматків. Після цього робочі завантажують кошика сірки вагою в 70-100 кілограм і піднімаються на 200 метрів вгору щоб вийти з кратера. Потім їм потрібно спуститися з кошиком на 3 кілометри вниз, і ще півтора кілометра шляху до станції зважування, де і продається сірка. Нагорода за таку роботу становить приблизно 5 доларів США в день.

Практично ніхто з цих працівників не живе довше 30 років, але єдина причина, чому вони вирішуються на таку роботу - платять тут значно краще, ніж в будь-якому іншому місц